Тепер не можу не писати...
Я знов пишу... І знов, і знов...
Бо слів у серці так багато...
Кричить! Кричить моя любов!
А сам мовчу... Не розмовляю,
Закривши двері на замок.
А душу просто розриває!
Я збожеволів! Ще рядок...
І свіжий вірш ось на папері -
Черговим комом став мені...
Та чуйте всі! Я виб'ю двері
І заспіваю ці пісні,
Що я писав в самотні ночі
В полоні місячних тіней...
Але тепер співати хочу
Посеред натовпу людей!
Хай чують всі і най всі знають,
Що я - наївне немовля!
Любові сліпо довіряю...
Нехай це знає вся земля!
Я про любов пісні співати
Напевне буду все життя!
Бо кожен в світі має знати,
Що це - величне почуття!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633175
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.01.2016
автор: Сова