А я би краще вірила в тебе.
Така щаслива, що ридати хочу.
Хай всесвіт мене більше не знайде,
Хоч думаю, і мрію, і пророчу.
А за стіною дика пустота,
І віє справжня зимня прохолода.
Спитаєш: «Ти»? Неправда, вже не та.
Я вітер. Я повітря. Я свобода.
Накриє снігом вулиці блакитні,
Замерзне все минуле. Вже нема.
Майбутнє наше в сонячному липні,
Нехай насправді зараз я сама.
Та ні. Мене спіткали бастіони,
І думку долі втілили пророчу.
Брехливих твоїх усмішок мільйони.
Така щаслива, що ридати хочу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633063
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2016
автор: Ірина Морська