Люблю зиму ошатну, кришталеву,
Коли сади закутуються в сніг.
Бродити по засніжених алеях –
Найкраща із усіх моїх утіх.
Виблискує стежина між заметів
І вабить далі йти по ній і йти,
Дерева навкруги, як наречені,
У одязі казкової краси.
Здається, все завмерло чи заснуло –
Оманливого враження вінок, –
Ворона пролетіла й сніг змахнула
З навислих над стежиною гілок.
Ось показалася пухнаста білка
В мереживі засніженім сосни,
І заєць вдалині шмигнув, як стрілка, –
Такі зайці проворні скакуни.
Впиваюся казковою красою,
Суворою й сердитою на вид,
Але насправді доброю зимою, –
Чарує душу білий краєвид.
12.12.2012.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631914
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2015
автор: Martsin Slavo