Щастю притаманний вчинок

Захолоди́,  змерзач,  мої  зубні,  натиснуті  вуста,  
Що  нарізають  лихослів,я,    наче  осінь  –  городину,
Шукають  зустрічей  «ТАБАСКО"-ї,  в  часник,  балаканини,
І  розділяють  і  кохання,  і  народи,  і  міста.

...Зійдуть,  промерзнуть  шкідники,  допоки  з  гір  прийде  вода
З  найчистих,  вистражданих  в  горі,  нагорі,  струмків-сльозинок.
І  кожний,  щастю  притаманний,  і  промовлений  наш  вчинок  -
Буде,  мов  сніг,  що  свіжить-гріє  у  морознії  літа.

27.12.15  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631732
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.12.2015
автор: Юхниця Євген