І битись серце перестало,
В душі самотньо ,пусто стало.
Думкам не треба більше жити,
Бо хочуть в небо полетіти.
І спину тій воді немає,
Вода тече, вона не знає.
Що витікає із очей,
Торкає вуст , і вже плечей.
І я, посеред поля сам,
І чути грім, за полем там.
Куди піти, тут сім доріг,
Де моя хата, мій поріг?
Обрати важко, мокну і стою,
Вода по-різному створить течію.
У тебе сльози на очах,
А в мене дощ так само на плечах.
Чи то від сліз твоїх я намокаю,
І більше не звучить кохаю.
Чи може я обрати вже боюсь,
Мабуть я просто залишусь,
Тут сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2015
автор: Богдан Шидловський