Торкнувшись холодного скла,
Кров згустками збігається у серці.
Торкнувшись гострого ножа,
Тіло, занімівши, схоже на мерця.
Історія, історія, історія мого життя
Пливе, немов течія:
Два береги з"єднатися не можуть,
В інші сторони розходимося знову.
Ти йдеш до омріяної мрії, до мети,
А я у безвість, у світи.
І знову, знову, знову
На шляху йдемо не ми.
Хтось топче нашу дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.12.2015
автор: Окса555