Вечір

Вечір  змією  стелиться,
кришить  по  небу  зорями,
дихає  свіжістю.  Зморено
хлюпає  темряву  з  келиха.

Віттям  тонким  гойдається,
ніч  підганяє  хмарами,
бродить  повільно  з  парами,
місяцем  посміхаючись.

Знову  застрягне  тишею
на  спорожнілих  вулицях,
де  ліхтарями  мружаться
в  ніч  оченята-вишеньки.

Вже  поглинає  величчю
ночі  тривожне  соло...
Лиш  у  душі  метелики
все  ще  летять  по  колу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2015
автор: Meggi