Тобі багато я чого прощала,
та є ті речі що не можна забувать.
Коли увечері тебе чекала як востаннє,
а ти пішов до тих у кого сплять.
Тоді, було це боляче до болю
й здавалося навколо сон дурний.
Два почуття жили у протиріччі:
палка любов й пекельний чорний гнів.
Ці почуття боролися у серці
та душу світлу рвали на шматки.
І щоби не втопитися у сірому тумані
я розірвала срібні кайдани:
якими ти зв'язав і стверджував що це безпека,
якими бив і говорив що це любов.
Лише брехня і зрада з вуст коханого лилися-
вони і вбили те чого між нами не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2015
автор: Patyanya