Зачекай! Не зникай у цю пору зимову холодну,
Залиши після себе хоч слід на безмежних снігах,
Знову дивиться в очі болюча безмежна самотність,
І розлука, як ворон, за нами летить по шляхах.
Не зігріє зима опустошену вітрами душу,
Розірвало життя на шматки всі святі почуття,
І тепер я зібрати всі втрати по клаптикам мушу,
Щоб постукала в серце весна й відродила життя.
Зачекай! Залиши хоч краплину тепла на долоню,
Я його понесу із собою в зимові сніги,
Щоб розтанула крига самотності й щемного болю,
Я тебе віднайду там, де ти залишаєш сліди.
Я піду за тобою крізь сніг і морози холодні,
По небесним сузір’ям шукатиму долю свою.
Я тебе віднайду там, де сонце сідає за обрій,
Зачекай! Я любов’ю холодні сніги розтоплю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2015
автор: Юлія Л