Ой зима ця - і вітер, і віхола,
І дороги, й стежки замела.
І до тебе я знов не приїхала,
Непогода мене не пуска.
Знову вітер і знову хурделиця,
І від неї спокою нема.
Сніг сухий покривалами стелеться,
Почуття і думки присипля.
Та надійся, коханий, хурделиця
Не навік паруси нап'яла,
І тепло до нас знову повернеться,
Відійде і розтане зима .
Не навік же вона заморозила
Цей широкий засмучений світ.
Зрозуміло тепер уже кожному,-
До весни прокладається міст.
Живемо ми з тобою надією,-
Буде зустріч ще в нас не одна.
І у щастя з тобою ми віримо,
Знову вернеться наша весна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629382
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 17.12.2015
автор: геометрія