. Любов – надійний сховок.


Любов  –  надійний  сховок.
До  нас  до  церкви  прийшла  нова  жінка.  Вона  почувала  себе  якось  незручно  і  самотньо.
Я  запросила  її  до  себе  додому,  на  квартиру,  де  мешкала  і  працювала.  Після  обіду  ми  розмовляли  і  познайомилися  ближче.  Виявляється,  чоловік  її  працював  на  керівній  посаді  у  великому  жіночому  колективі  і  закохався  в  молоденьку  жінку,  а  її  просто  виганяв  з  дому,  щоб  вона  не  заважала  йому  жити  з  його  новою  коханою  в  новому  красивому  будинку,  який  вони  побудували  разом.  Шуміти,  воювати,  обзивати  Ганна  не  вміла.  Зі  сльозами  на  очах  і  болем  у  серці  поїхала  до  Греції.  Як  то  кажуть:  куди  очі  дивляться.  
Ворог  ніде  не  спить,  не  відстає,  він  довбає  людину,  щоб  знищити  її.  Анна  розповіла  мені  про  свою  проблему,  яка  виникла  тут  у  Греції.
–  Коли  я  їхала  сюди,  познайомилася  з  однією  гарною  інтелігентною  жінкою,  яка  поверталась  із  відпустки.  Ну  от,  у  відвертих  розмовах,  їхати  то  дві  доби,  розговорилися,  потоваришували.  Тут  вона  має  коханця.  Коли  ми  ходили  з  нею  до  супермаркету,  вона  вибачилася  і  розмовляла  з  якимось  чоловіком,  усміхалася  і,  очевидно,  говорила  про  мене.  Коли  ми  прийшли  до  неї  додому,  я  зупинилася  в  неї,  вона  сказала:
-  Досить  тобі  займатися  самопоїданням!  Вони  там  насолоджуються  життям,  а  ти  з'їдаєш  сама  себе.  Заплати  йому  тією  самою  монетою.
-  Добре  тобі  казати.  Оголошення  повішу,  або  ходитиму  площею  і  оголошуватиму:  «Шукаю  коханця!»
-  Не  турбуйся.  Він  тебе  бачив  зі  мною,  і  ти  сподобалася  йому,  а  тепер  слово  за  тобою.
-  Про  що  ти  кажеш,  люба,  я  так  не  можу.  У  мене  був  тільки  мій  чоловік,  і  я  не  уявляю  іншого  чоловіка  у  ліжку  поряд.  Ні.  Я  не  можу.
-  Нічого,  це  тобі  так  здається.  Проживемо  –  побачимо.
Наступного  дня  мені  запропонували  роботу  в  будинку,  і  я  пішла  працювати.  Знайомство  не  відбулося.  Подруга  подзвонила  мені  і  призначила  побачення  на  неділю  об  11  годині  у  знайомому  місці.  Ці  п'ять  днів  для  мене  були  страшним  випробуванням,  справжнім  пеклом.  Я  горіла,  мов  у  вогні.  Мені  здавалося,  що  вогняні  річки  розплавленого  заліза  течуть  моїми  судинами,  проходять  через  серце  і  спалюють  його,  і  воно  знову  оживає  і  знову,  і  знову  це  повторюється.  Ніколи  у  житті,  я  не  відчувала  такої  похоті….  Це  щось  страшне,  що  не  піддається  опису.  Мені  здавалося,  що  я  не  дочекаюсь  цього  дня,  просто  помру.  Я  брала  в  руки  Біблію,  пробувала  читати,  але  не  могла,  бо  вона  відкривалася  на  одній  сторінці,  де  було  написано,  що  діти  блудниці  в  дім  Господній  не  ввійдуть.  Палаючи  у  вогні  пристрасті,  я  таки  думала  про  своїх  дітей.  Вони  ж  моя  єдина  радість,  і  вони  ні  в  чому  не  винні,  щоб  так  постраждати  через  мене.  Адже,  я,  в  очах  Господа,  буду  розпусницею!  Але  цей  вогонь  бажання  був  вищий  за  силу  волі,  вище  за  розум,  найсильніше,  щоб  ним  можна  було  керувати.  Нарешті,  вихідний…  Я  йду,  і  душа  кричить  до  Господа:  Боже,  Ти  бачив  і  бачиш,  і  знаєш  усе.  Я  не  хочу,  щоби  постраждали  мої  діти.  Господи,  якщо  це  гріх  і  буде  погано  моїм  дітям,  то  нехай  вони  підуть  і  не  чекають  на  мене,  а  якщо  Ти  не  заперечуєш,  то  нехай  чекають.  Я  зупинялася  дорогою,  чекала,  щоб  пройшов  час,  і  запізнилася  на  30  хвилин.  Вони  пішли.  А  я  пішла  до  церкви  і  ось  сповідаюсь  тобі.  -
-  Не  хвилюйся,  заспокойся,  не  соромся,  добре,  що  ти  сповідуєш  свій  гріх.
-  Але  я  не  згрішила,  таки.
–  Господь  каже,  що  не  побажай,  що  не  твоє.  Якщо  людина  бажає  чогось,  чого  не  повинна  бажати:  чужого  чоловіка  чи  дружини,  чи  чужих  грошей,  чужих  речей,  чого  б  не  було  –  чужого,  тоді  вона  вже  згрішила  в  своєму  серці,  а  тим  більше  ти  дружина  ще  свого  чоловіка.  Якщо  ти  про  це  думаєш,  бажаєш  цього,  то  ти  прелюбодієш  у  твоїм  серці.
-  Що  мені  робити?  Я  не  можу  так  більше.  Мені  здається,  що  я  пішла  б  з  будь-яким  чоловіком,  який  тільки  б  покликав  мене.  Так  можна  збожеволіти.  
Я  почала  розповідати  їй  про  Ісуса,  що  Він  любить  її,  що  Він  страждає  разом  з  нею,  але  ніколи  не  приходить  без  запрошення,  бо  без  запрошення  приходить  лише  диявол,  щоб,  підсовуючи  людині  різної  спокуси,  погубити  її.  Бачиш,  через  твою  подругу,  він  вивідав  у  тебе  твої  проблеми,  і  ти  все  виклала  йому.  Ось  тому  в  такий  спосіб  знущається  з  тебе,  підмішуючи  помсту.  Коли  людина  мучиться  через  зраду,  він  радіє,  бо  це  його  робота.  Дух  перелюбу  -  це  його  головний  працівник  зі  спокуси  людей,  щоб  їх  занапастити  в  Гієні  вогняній  і  навести  на  дітей  прокляття.  Коли  людина  порушує  хоч  одну  заповідь,  вона  не  любить  Господа,  бо  не  виконує  Заповіді  Божі,  а  виконує  слово  диявола.  Якщо  чоловік  або  жінка  прелюбодіють  з  кимось,  то  він  приймає  всіх  диявольських  духів,  що  має  партнер  і  тому  ненавидить  свою  дружину.  Багато  хто  каже,  що  не  хочу  це  більше  Багато  хто  говорить,  що  не  хочу  це  більше  робити,  але  мене  ніби  хтось  веде  на  поводі,  а  дружину,  яку  любив,  ненавиджу  -  бачити  не  можу.  Дивись,  що  каже  Слово  Боже  в  Посланні  1  до  Коринтян  6:16  «Хіба  ви  не  знаєте,  що  той,  хто  з  блудницею  збігається,  стає  з  нею  одним  тілом».  Бачиш,  твій  чоловік  теж  горів  у  спокусі,  як  ти,  але  не  мав  страху  Божого.  Як  тварина  водиться  інстинктом,  що  так  поєднався  з  блудницею,  водиться  духом  перелюбу.  Слухаючи  Слово  Євангелія,  вона  заспокоїлася  і  сиділа,  замислившись,  а  потім  запитала:
-  Я  почуваюся  зараз  добре,  але  якщо  це  повториться,  то,  що  мені  робити?  Я  боюсь!
–  Не  бійся.  Людина  має  Господа  Ісуса,  Спасителя.  Він  і  твій  Спаситель,  якщо  ти  захочеш,  щоб  Він  був  твоїм  особистим  Спасителем.
-  Так,  я  хочу,  щоб  Господь  Ісус  став  моїм  Спасителем.
-  Тоді  скажи  Йому  про  це,  Він  чекає  на  твоє  запрошення.
-  Скажи,  будь  ласка,  а  як  я  маю  Його  просити,  щоб  не  образити.
-  Якщо  твоє  прохання  буде  щирим,  від  щирого  серця,  то  Він  тебе  прийме,  бо  Господь  бачить  кожне  серце  і  знає,  що  в  ньому.  Все  те,  що  виходить  із  вуст  людини,  виходить  із  серця  її.  
Ми  прочитали  ще  кілька  місць  із  Писання,  і  вона  спокійна  пішла  додому.  Упродовж  тижня  не  спілкувалися.  Зустрілися  наступної  неділі,  і  Ганна  розповіла  мені  про  те,  що  пережила,  вистраждала  за  цей  минулий  тиждень,  а  також  про  свою  велику  радість  -  велике  її  одкровення.  Вона  попросила,  щоб  піти  кудись,  де  менше  народу,  і  ми  знову  пішли  до  мене,  де  ніхто  не  зможе  нас  бачити  і  чути  крім  Господа.  З  великим  хвилюванням  вона  почала  другу  частину  своєї  сповіді.
-  Коли  я  повернулася  додому,  то  всі  в  хаті  вже  спали,  почався  знову  напад.  Спочатку  це  були  спогади  образ,  приниження,  серцевого  болю,  адже,  колись  ми  любили  один  одного  і  були  щасливі,  хоч  починали  своє  життя  з  однієї  валізи  та  залізного  ліжка  на  сітці.  Через  ці  спогади,  очевидно,  почалися  муки  тіла.  Переплелося  все  разом.  Ці  пекельні  муки  тривали  аж  до  ранку.  Знесилена  я  заснула  на  годинку,  але  будильник  розбудив  мене.  Сил  не  було,  але  треба  вставати  і  не  подати  виду,  що  ти  себе  погано  почуваєш.
-  А  ти  молилася,  просила  Ісуса  допомоги?
-  Я  молилася  Матері  Божій  та  всім  святим,  але  нічого  не  змінювалося.
-  Ти  робила  те,  що  Господь  наказує  не  робити:  не  поклонятися  жодній  людині.  Господь  Бог  велить  поклонятися  лише  Богу,  просити  –  молитися  лише  Господу  Богу,  і  тільки  в  Ім'я  Ісуса  Христа.  Це  друга  заповідь.  Ти  гнівила  і  принижувала  Бога.
-  Знаєш,  через  кілька  днів  мук,  у  мене  прокинулася  пам'ять,  я  згадала,  що  ти  мені  говорила,  і  я  заплакала  і  просто  простогнала:  «Господи  Ісусе,  з  великої  ласки,  пробач  мені,  що  я  була  про  себе  високої  думки.  Я  думала,  що  можу  завжди  тримати  себе  в  руках  і  чинити  правильно.  У  своєму  серці  я  засуджувала  жінок,  які  відбивають  чоловіків,  прелюбодіють,  і  говорила,  що  я  не  впаду,  щоб  там  не  сталося.  Прости  мене,  Господи  Ісусе,  я  -  таке  ж  слабке  творіння  Твоє,  як  і  всі  інші  люди.  Я  горю  у  цьому  озері  вогненному….  Допоможи  мені,  Господи!  Увійди  в  моє  серце,  очисти  мене  від  цієї  скверни,  і  стань  моїм  особистим  Спасителем  і  Господом  мого  життя.  Звільни  мене  від  цієї  муки,  в  Ім'я  Ісуса  прошу  Тебе!  Амінь!»  І  щоб  ти  думала?  Як  вимикається  світло  при  натисканні  вимикача,  так  само  миттєво  припинилася  моя  мука!
-  Великий  і  милосердний  Господь.  Він  вірний  Своєму  Слову,  бо  сказав,  щоб  просити  тільки  Його  з  вірою,  і  тільки  в  Ім'я  Ісуса  Христа.  Пам'ятаєш,  як  написано  в  Колосянам  3:17  «Що  б  ви  не  робили  словом  чи  ділом,  все  робіть  в  Ім'я  Господа  Ісуса  Христа»?
-  Ні,  це  вже  ніколи  не  забуду.  І  як  тільки  починалася  мука  знову,  я  кликала  Господа  Ісуса  на  допомогу,  і  це  йшло  від  мене  геть!  Слава  та  подяка  Господу!
-  Молодець,  ніколи  не  забувай  дякувати  Господу  і  славити  Святе  ім'я  Його,  Бога  Одного  та  Істинного.  
Ганна  казала,  що  потім  цей  диявольський  напад  тривав  ще  два  тижні,  і  диявол  нарешті  залишив  її.  Як  тільки  ворог  починав  муку,  Анна  кликала  Ісуса  на  допомогу,  і  збувалася  Слово  Боже  написане  Филип'ян  2:10-11  «...перед  Ім'ям  Ісуса  схилиться  кожне  коліно  небесних,  земних  і  підземних,  і  кожний  язик  визнає,  що  Господь  Ісус  Христос  на  славу  Бога  Отця!»
Слава  Ісусу  Христу  Господу  Богу  Живому  Святому!  Велика  і  безмежна  любов  Божа.  Шануймо,  вірмо,  любімо  Ісуса  Сина  Божого,  бо  Він  першим  полюбив  нас.  Коли  нам  добре  і  Він  радіє  за  нас,  а  коли  ми  плачемо,  то  Він  плаче  з  нами,  і  на  перший  поклик  поспішає  на  допомогу.  Слава,  хвала,  подяка  і  низький  уклін  Богу  Живому  Святому!    Його  любов  –  надійний  сховок.  Амінь!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2015
автор: Тріумф