Братове! Станемо на прю
Із присудом лукавим долі,
Бо Україна диким полем
Зустріне завтрашню зорю.
Бо нашу воленьку святу,
Звитягу предківську і працю
Чекають пута резервацій,
Як індіанців вініту.
Бо ми купуємось на блеф
Панів від владного корита,
Які і здатні, що просити
Нові кредити в МВФ.
І сподівання всі дармва
Чомусь у нашого народу:
Пора вже дах будівлі зводить,
А ще й фундамента нема!
Бо всі потоки золоті
Немов крізь сито – за кордони.
А чолові – ті за корону,
За власні статки – й поготів.
Гартуймось міцністю рядів,
Здіймімо гідність над покору,
Бо наш отут навіки корінь,
І Богом визначений дім!
Його плекати й мурувать,
Стерно надійно взяти в руки…
В довірливих очах онуків
Наші обов’язки й права!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629286
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.12.2015
автор: stawitscky