Ти мене не уб'єш,
Бо у тебе не вийде нічого.
Я тепер не одна,
А у тебе немає нікого.
Подивись навкруги:
Що ти бачиш - пустеля, та й тільки.
А у мене життя,
Друзі вірні , багато, бач скільки.
Хочеш їх розігнать?
Кличеш вітер собі на підмогу?
Знай, тебе не боюсь,
Не пущу я сльозу на підлогу.
Посміхнусь, та й піду.
В слід камінчик не стану кидати,
Хоч життя і важке,
Та я вмію себе поважати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629175
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2015
автор: Світлана Петренко