Не бачу
Тільки вухом чую:
Дорожнього руху шум.
Від ранку,
Не зважаючи на дощ,
Кричить вороннЯ.
У звуковий хаос
Цікаво дослухатись.
Уявою мальовані картини.
–Пу-гу, пу-гу – сова…
По спині мурашки біжать –
Чого б то?
Відблиск сонця
У твоїх очах
Разить.
Без емоцій
В кульгавий пульсу ритм
Вслухаюсь
Добре
керувати собою,
Пізнавши себе в собі
Так жалібно
І непомірно сумно
Совеня кричить.
Вітрами гнана ковила
Далеких обріїв безкрай
О, вічний поклик у краї далекі.
У загадкову ніч
Натомлений відходить день
По вогняній стежині.
У дзеркалі води
Відбилося високе небо.
Хмарки, немов ягнята білі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629093
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 16.12.2015
автор: Едельвейс137