Я листи тобі писала,
Янголами відправляла.
В них я вклала всі молитви.
Притулила до голівки
Твоє серденько і душу...
Ти не віриш... Та я мушу...
Тебе на ніч цілувала,
Бо ти плакала... Я знала...
А коли ти налякалась,
І до дощику торкалась-
Це тоді я приходила,
І до серденько тулила.
Хтось же мав тебе почути...
А ти мала це відчути...
Я ж маленька чарівниця.
В мене власна є криниця.
Там із слізок казки ліплю,
За них посмішок накуплю.
До хмариночок прив'яжу,
І відпущу наче пряжу.
Янгол зліпить із них диво.
Ти повіриш? Це ж можливо!
Я ще пір'ячко збирала,
І до тебе відсилала.
Не дивися, що велике,
І такеє прелегеньке.
Не дивися, що маленьке.
Ти постав собі в кишеньку
Оберіг від Віди маєш.
Знаю:ти це відчуваєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628950
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.12.2015
автор: Відочка Вансель