́Рідна хата

Пісня,  згенерована  мною  за  допомогою  ШІ,  на  цей  вірш
https://www.youtube.com/watch?v=0qbDevVARc4

Народилася  я  у  місті  Києві.  Але  після  народження  мене  відправили  до  бабусі,  на  Харківщину,  де  я  і  проживала  до  школи.  Там  пройшли  незабутні,  найкращі  роки  мого  дитинства.  

Роки  світання  промайнули,  наче  мить,
Згубившись  в  пелені  густих  туманів.
Чомусь  минуле  ностальгією  бринить,
Гукаючи  в  дитячий  світ  розмаїв.

Звучить  і  досі  у  моїх  примарних  снах
Далеких  днів  мелодія  крилата.
Там  залишились,  на  заметених  стежках,
Мої  сліди  й  магічна,  біла  хата.

Її  віконця,  ніби  докори  очей,
В  небесні  далі  потай  зазирають.
Немов  спитати  хочуть  в  зоряних  ночей,
Чому  сумні  їх  думи  сповивають?

Але  вони  живуть  у  спогадах  моїх  –  
Малі  віконця  рідної  хатини.
Світлини  родичів  далеких  і  близьких,
Що  прикрашали  вибілені  стіни.

І  досі  бачу  українські  рушники,
Бабусиними  вишиті  руками.
Які  дбайливо  огортали  образи,
Намолені  віками  прабатьками.

Відтоді  збігло  в  небуття  багато  літ.
Давно  немає  глиняної  хати.
Але  у  снах  вона  і  досі  ще  стоїть,
Запрошуючи  в  затишні  кімнати.  

А  час  безжально  проганяє  дивний  сон,
Між  вимірами  виставивши  ґрати.
Мені  нагадує,  що  вкрите  бур'яном,
Те  місце,  де  стояла  рідна  хата.

12.12.  2015              Л.  Маковей  (Л.  Сахмак)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2015
автор: laura1