не рухайте мій монастир
я сам спалю в нім всі ікони
намолені вже аж до дір
і не потрібні нікому
вогнем від свічок спопелю
колись святкові хоругви
і гімни співали кому
й молились в безлику безодню
на згарищі тім посиджу
надихаюсь ладану й миро
тебе я безмежно люблю
кохаю нестримано й щиро
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626516
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2015
автор: Андре Ільєн*