Сонце за обрій ховається
Зорі плекають надії на марне
А я закоханий у тебе
Ти така гарна … … … .
… по волі скресали роси
Невпинно прилинала зима
А я пестив твої коси
І ти щаслива була
Вивчала мій усміх та очі
І щось щебетала ласкаво
А діло вже йшло до ночі
І сонце за обрій сідало
Ще скільки у небі снігу
І стільки ж в ньому світил
Ти вкотре чекаєш цілунку
І щирих моїх обійм
Пригорну тебе до серденька
Від пристрасті скинемо одяг
Не в силі ми зупинити
Кохання щирого потяг
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2015
автор: Андре Ільєн*