Ти пригорни мене, коханий, обійми,
Бо ж ти - в мені, а я - в тобі, хоч виднокрай,
У димній схованці з курних доріг війни,
Де кроплять "градами" в степу дикий курай.
В вечірній зіроньці мене ти спізнавай,
Що світить ясно в небі, як несеш дозір.
Твій вибір, милий, непростий, але розмай -
Теплом у безсоння - долі наперекір.
Вірю - настане, прийде новий день - новий,
Возвеличить рід наш вільною землею.
Ти - України син - її ти вартовий,
Поруч я - в думках, і я зовусь - твоєю.
04.12.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2015
автор: Валентина Ланевич