...Він й спізнався з нею - швидко, у тягнучці у желейній.
Пропустив - вперед, п,ять посмішок, візитка, ...подзвонила.
...Їх носило, як метеликів допитливих блажених.
Їм – чудасілося, бавилося, грілося, весніло!
...Потім...виявилось, любчик - був із внутрішніх сил, звільнений.
Повернувсь до жінки - зразу, «Там – і діти, - каже, - справи...»
Ой, пекли ж її, покинуту - І дружні, й рідностіненні.
І колеги по роботі – вчили шефи, мудрі зав.и...
Складно стало, як людина – без помітки, бірк. вгадайки.
...Розпізна́єш тут... шпигунство, пік війн й звільнень щогодинно.
Чи служив в Ато? В міліції? сидів? «Керманч – зухвалок"?
Так, ...пуд солі, а ...де взяти - час ...у швидкості клітинній...
P.S.
Голосиночка ж, ...світилася, трималась, й шепотільно -
З усім світом розмовляла ...безголосно, як уміла:
«Він прорік, що лиш зі мною – був щасливим, сильним, вільним!»
"Вйооооо!!", - кружляв рибальський вітер, підбадьорний і тактильний.
02.12.15 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626027
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.12.2015
автор: Юхниця Євген