Грудень грудиться хмарками.
Сизий кум світанку.
Виглядає віття голе,
та й бере берданку –
репетирує грім-ве́сну
перший день про зиму,
сірий та безкольоровий,
навіть і над Кримом...
О, життя,...його сюрпризи –
ждеш, а чи не ждеш їх,
ця природа, та ж актриса
в срі́бляних кортежах...
Грудень грудиться хмарками,
вороння́ в горіхах.
Вічний час – ми в ньому гості.
В чому ж наша втіха?
1 грудня 2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625471
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.12.2015
автор: Променистий менестрель