Робіть все з любовю.Вкладайте частинку душі.Хай це зовсім маленька справа.Хай її забудуть і засудять.Любіть любов в любові.Можливо,це зовсім нікому не потрібно.Так здається Вам.Чи іншим.Маленька справа з усмішкою і любовю-це частинка нас.Це наша душа.
Ми інколи багато не можемо змінити.І не можемо вплинути на ситуацію чи ставлення людини до неї.Але ми маємо намагатись змінити її до кращого.Навіть якщо немає ні краплини малесенького шансу.Спроба і небайдужість-це як руки,складені в молитві.
Наші вірші потрібні нам.Хай їх ніхто не читає.Це ніби кімната в душі,де зберігається образ божий,святість і краса.
Посмішка однієї людини запалить віру,надію і настрій всім,хто її любить.І хто чекає.
Вдячність за все-це молитва,яку можна читати з посмішкою,сльозами,болем і...Вдячністю...
Кожен має своє сонце,свій місяць,дощ,сніг і книгу.Прочитану,промолену,написану чи ненаписану.
Я вчуся любити всіх.Хто ображав і не любив мене.Я їх люблю.Я їх дуже люблю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2015
автор: Відочка Вансель