Відспівала пісні осінь,
Сріблом вкрилася трава,
Розгубила диво - коси
Вербиченька молода.
Зажурилася тополя
Їй тепла не вистача,
Сніговій іде по полю,
Віє холодом зима.
Горобці сховались в стріхах,
Голуби - в голубнику,
Скрипить гілля на горіхах,
Замерза вода в ставку.
Йде навчання в кожній школі,
В коридорах тишина,
Теореми і закони
Вчить у класах дітвора.
І на вулицях, і в полі
Зникла звична метушня...
Перешіптуються зорі,
Місяць їм морга здаля.
Вітер стукає у вікна,
І тепла уже нема,
І мороз нівроку кріпне,
Промерзає вже й земля.
Відспівала пісні осінь,
Підхватила їх зима,
Снігом вкрила мої коси,
І доріжки замела.
Відспівала пісні осінь,
Їх співає вже зима -
Сніг, мороз, ще й вітер косить,
Розгулялася зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624780
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.11.2015
автор: геометрія