Від'їджаєш у край ти далекий,
То нехай пощастить на шляху.
Тож крилом помахає лелека
Із домівки на ріднім даху.
Десь ,за горами, за океаном-
Дивний край у широких степах.
Може , там ти зустрінешся з ханом,
Буде все, та небуде тепла:
Не того, щоб достигли гранати,
Не того, щоб достигла хурма,
А того , що дає тільки мати,
Жаль рідненьку, лишилась сама.
Пройде час, рік мине, може більше,
Пригадаєш дитинства стежки
Босоноге дівчатко, що вперше
Вслух сказало: ,, -летять ластівки".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2015
автор: Світлана Петренко