Я сподіваюся, ти згадуєш мене

Я  сподіваюся,  ти  згадуєш  мене.
Нам  перший  сніг  цей  застилає  вікна,
І  сонце  ніби  миттю  промине,
А  час  іде.  Та  я  така  ж  привітна.

Я  сподіваюся,  ти  згадуєш  мене,
Поглянеш  в  небо  –  завірюха  біла.
Від  холоду,  не  від  тепла  здригне.
Чому  ж  тебе  забути  не  зуміла?

Я  сподіваюся,  ти  згадуєш  мене.
Зима,  як  бачиш,  осінь  засипає.
Минуле  наше  зовсім  не  просте,
Тебе  чомусь  душа  не  забуває.

Я  сподіваюся,  ти  згадуєш  мене,
І  руки  грієш,  п’ючи  теплу  каву.
Чекаєш,  що  вона  зараз  прийде?
Хіба  що  образ  лиш,  та  я  не  знаю.

Нам  перший  сніг  цей  застилає  вікна,
І  сонце  ніби  миттю  промине,
А  час  іде,  та  я  така  ж  привітна.
Я  сподіваюся,  ти  згадуєш  мене.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2015
автор: Ірина Морська