Не такий вже й бідний народ, якщо так обслуговує своїх слуг.
Жити повноцінним життям -це жити без пільг і знижок?
Найбільш загадковим є мовчання : його можна зрозуміти як "так" і "ні".
Щоб піднятись, дехто падає.
Знайшовши щастя, одні на цьому й зупиняються, інші-думають ще й за родичів.
Плаваючи тільки по поверхні,глибини не збагнеш.
Якщо стислість- сестра таланту, то мовчання- онучка?
Поки ти живеш,гріх скаржитись на нього.
Чим більше у нас буде мільярдерів, тим заможнішими виглядатимемо у світі.
А чому би й не помилятись, якщо за це немає відповідальності?
Я теж стояв би ближче до життя, та ніяк не протиснуся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622866
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: росава