Знаєш, мабуть краще вдар мене,
смієш, до крові забий.
Я з попередніми травмами,
потім лиш сліз не пролий.
Краще уста роздери мені,
руки затисни в руці.
Тільки словами не ріж мене,
та не постав синці.
Мабуть, ти краще мордуй мене,
голодом, криком... катуй.
Всю свою палкість пролий в мені,
ніжності не пошкодуй.
Може застрель, задуши мене,
бий голіруч, істерич.
Тишою тільки не муч мене,
байдужість не зви і не клич.
Нищ мене, зцілюй і знов вбивай,
я звісно стерплю усе.
Потім як завжди чекай мене...
Й мертва, я здатна на все.
19 01 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2015
автор: Оліл