Як день і ніч, ми із тобою різні,
Такі холодні і в той час палкі,
Вночі у почуттях згораєм прілі,
А вдень неначе й зовсім вже чужі.
Скажи чому тілесно ми так близькі?
А от душевно ми не зблизимось ніяк.
І почуття, як лід, холодні й слизькі,
Вночі горять і манять, як маяк.
А може, нам вже розійтися треба?
Щоб час розставив крапки всі над і.
Якщо не на землі, то хоч у небі,
Ми будем разом вдень і уночі.
Нехай вже наших вуз ніякі сили
Не зможуть розірвати на шматки.
Ми будем все одно щасливі,
І в небі місячнім горіти, мов зірки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2015
автор: Горбаль Василь