ТАНКА
Прощай! – говориш
Під тихий шум прибою.
Не розумію
Чи намір твій серйозний,
Чи, може, жарт невдалий?
Починаю день
З обіцянки чекання.
Неправдива гра.
Сама собі збрехала
Самотності на втіху.
Бачу сакуру
В видінні фантастичнім.
Рожеві квіти
зовуть в туманні далі
під звук пісень Ямато.
Кричить телефон
У глухомані ночі.
У слухавку: АЛО!
Згадав, нарешті, хтось же.
Стала, знать, потрібна.
Сміх без причини –
Аби весело було –
Яка різниця?
Дурники – не всі такі.
Такі – хто не сміється.
Чавлю шкарлупу,
Виївши яйце до дна.
З твОїм «прощавай»
Роблю те саме, хлопче.
З задоволенням роблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2015
автор: Едельвейс137