Покотився туман понад
берегом,
Збудив лози похилені,
шерехом,
Тут краплинки роси
засріблилися,
Поки сонце зійде,
залишилися.
І настане пора
розфарбована,
Немов вишивка мами,
дарована,
Мов рушник простелився
дорогою,
Прийшла осінь до нас
із Покровою.
Та не довго кольори
приваблюють,
Білі хмари сніжинки вже
зваблюють,
Забіліє кругом, пухом
встелиться,
І закрутить розпутна
метелиця.
Бережи кожний день мов
перлиночку,
Час летить, не зупиниш
й хвилиночку,
Все минуле в альбомах
опиниться,
Вічне стане життя,
укорінеться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: горлиця