Розцвітає душа айстрами,
Наче келих п’янкого трунку,
Наче вИтворені мАйстрами
Мого всесвіту візерунки.
Я в дарунок несу осені,
Загадкові чарівні квіти,
Що, омиті в дощах росами,
Розцвітають в обіймах вітру.
І хоч дні мерехтять зливами,
Обривають пожовкле листя,
Між осінніми мотивами
Розпускається айстр намисто.
Не цінуємо вже щастя ми -
Меланхолія бродить світом.
Розцвітає душа айстрами,
Якщо серце хоче творити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Юлія Л