Змерзають руки втримати кермо свого польоту
"від", чи "до"? ...Не знаю...
Лишається покинуте гніздо.
Не боляче нітрохи від розлуки.
Ніхто не знає.
Я також не знаю.
Чи я наздоганяю, чи втікаю,
у майбуття вриваючись без стуку.
Змерзаю в душу - це анестезія
і бажана спокою запорука.
Я вмію танути і я горіти вмію,
але сьогодні, тут, чомусь змерзають руки.
Змерзає світ. Розхлюпалось тепло,
негідним роздане. Негідними спожите.
Мене ще так недавно не було,
а вже і холод. Та такий, що аж не жити.
10.11.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620093
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.11.2015
автор: Di Agonal