Поспи, мій милий, я постережу твій сон…
Ти втомлений, ти змучений, розбитий…
Ти щось бормочеш - чую тихий стон,
Напевно, уві сні ти знов на полі битви…
Напевно знов ти там, де залпи, гул, гармати,
Де крик, де канонада, бійка, метушня,
Сіпнувся уві сні – напевно, то летять снаряди
І ти в окоп біжиш… спокійно, милий, це лиш я!
Ти певно бачиш знову танк підбитий,
Ти певно знов береш у руки автомат,
Шепочеш щось крізь сон – молитва…
Затиснув зуби – ти ідеш у бій вбивать…
Тривожний сон, мій милий, бачиш…
Не легко тобі було там, на тій війні,
Це гірко, прикро, але знаю -
Тобі ще довго будуть снитися ці сни…
Мій милий, як же ти втомився!
Тебе я палко, ніжно й тихо обійму,
Цілую… ніч зірками ясно світить…
Поспи, мій милий, я твій сон постережу!
07.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2015
автор: Північна