Невпізнані у натовпі знайомих,
коли сезон снігів і втрат, і свят,
слідів вагомість й крихти невагомі
на місто і на плечі нам летять.
Пора прощатись бо пора прощати,
на біло переписується день.
В очах твоїх є більш, ніж треба знати
і це мене веде.
До бі́ла з перспективою на кроки,
сезон снігів з поверненням за рік.
Летить ще поки й тимчасово поки,
сніг все забуде. Він до нас не звик.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2015
автор: Маріанна Вдовиковська