Жінка з цигаркою плаче
стікаючи воском на стіл
Ти її хочеш, юначе?
Я її також любив
Різав об неї душу
наче об сонце лід
Вона заховалась у мушлю
лишаючи іншим цей світ
Коли вона поруч – здається
так пахне зима – ялівцем
Дощі поспліталися в скерцо
й течуть найріднішим лицем
Не кат я для неї
не жертва
Не вірю вже у дива
За стійкою дон Ла Муерта
наллє нам по склянці вина
збірка "Небесний оркестр"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2015
автор: Валентин Терлецький