По блискучій вже покрівлі
Сонце тихо покотилось
І за сосни мовчазливі
Заховало личко миле.
І небесне синє сито
Золотистою мукою
Майже все уже набите.
Впала зірка за горою,
Капають яскраві зорі
В синє море,
Капають в безодню чорну,
За безмовну
Кучеряву сонну липу...
Місяць світить.
Видно, як синіє скрізь
Небо за селом.
Спить сосновий чорний ліс
Під нічним крилом...
Квітень, 1999р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619839
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.11.2015
автор: Вадим Ферзь