*…я ехо, здалося…*

Моє  серце...
колись,  та  зупинеться
споглядавши  крізь  ребра  весну.
Розбіжиться  й  до  тебе...
...і  спинеться.
І  тоді  я  вже  точно  засну.

Мої  вени...
колись,  похолонуть
захлинуться  згустками  крові.
Забурлять  й  закиплять...
...і  схолонуть.
Затромбуються  в  власній  любові.

Мої  очі...
колись  раптом  ви́цвітуть
задивившись  на  колір  твоїх.
Засіяють  й  засліпнуть...
...і  ві́дцвітуть.
Вже  не  бачити  більше  твоїх.

Мої  руки...
колись,  та  опустяться
обійнявши  в  прощанні  тебе.
До  судомів  й  до  болю...
...розслабляться.
Не  впіймати  їм  більше  тебе.

Моє  тіло...
уста  і  волосся
і  душевна  моя  теплота.
Все  поникне...
...я  ехо
...здалося  
Я  була,  але  більше  нема.

20  04  15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2015
автор: Оліл