Рідна мово, тебе не скорити,
Наймогутніші сили в тобі,
Тебе недруги прагнули вбити,
Розтоптати в жахливій пітьмі.
Ти ж,як чиста вода у криниці,
(Не здолати тебе ворогам),
Ти слугуєш усім українцям -
Гідним донькам і вірним синам.
Ворогам у біді не корилась,
І щораз із роси і води,
Розгортала свої міцні крила,..
Так було і так буде завжди.
Нездоланна, чаруєш красою,
І дзвениш, як гірські потічки,
Первоцвіт незрівнянний весною,
Загадкові твої всі стежки.
Не збагнути без тебе ніколи-
Велич наших степів і ланів,
І озер, і річок синьооких,
Й зачудованих наших лісів.
Мово рідна, моя материнська -
Даний Богом безцінний нам Дар.
Наша слава, і наша колиска,
І престол,і молитва, й олтар.
Ти державна, у світі вже знана,
І творець незрівнянних пісень.
У тобі наша сила й наснага -
Кожну мить, кожен час, кожен день.
Найрідніша ти всім українцям,
Барвінковий ясний дивоцвіт,
Величаєш орлів запорізьких,
І чаруєш навколишній світ.
Мово рідна, моя світанкова,
І на заздрість усім ворогам,
Я клянусь, що ніколи й нікому,-
На поталу тебе не віддам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619631
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 09.11.2015
автор: геометрія