Закоханий у тебе, рідне місто!
Морською хвилею душа бринить.
А небо над водою чисте-чисте:
Дзеркально відбивається блакить.
Зникають чвари у дворах стареньких,
Одеса стала трішечки не та:
Здебільшого, розмови коротенькі, -
Лишилася одеська простота!
І посмішка відтінюється сумом,
Бо сміх у можновладців кличе лють.
Сміятися, панове, це ж розумно:
За сміхом одеситів впізнають.
Найкраще, найулюбленіше місто,
Про тебе добра слава лине в світ!
А сонечко ласкаве, променисто,
Для радощів дарує нам привіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61954
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.03.2008
автор: Петро Корнійчук