Я люблю час надвечірній,
Непомітно він сплива...
Усе грає пишноцвітно,
Мені душу звеселя.
Синє небо сутеніє,
Спокій землю огорта,
І моя душа німіє -
Неповторність і краса...
Заглянуло надвечір'я
В моє зоряне вікно,
Зникло вмить моє зневір'я,
Все навколо ожило.
Піднялось моє натхнення,
Миготять зірки здаля,
Оновилось сьогодення,
Оновляюсь з ним і я...
Це казкове надвечір'я -
Мені душу зігріва,
І стає все пишноцвітне,
І душа моя співа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619087
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 07.11.2015
автор: геометрія