Золотять холодом видіння

[i]Сповзає  день  галопами  думок
По  лезу  невидимки  -  ночі,
Невдалий  крок  -  пекучий  рок,
Ті  зорі  наче  твої  очі...

Схилилась  пам"ять  у  зажурі,
Відлуння  літ  -  гіркий  дурман,
Відбилась  пристрасть  в  абажурі
Далеких  сяйв,  вже  не  вулкан...

Розрада  неба  запізніла,
Ховає  спогад  темінь  зла,
У  місяці  душа  зболіла
Знаходить  залишки  тепла...

І  вже  спокійно,  трішки  млосно,
Навколо  тихе  мерехтіння
Лиш  хрест  віконний  рясно
Золотять  холодом  видіння...[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2015
автор: Мандрівник