Ми на життєвім довгім полі
вже досягли значних висот.
Нам шанувати треба волю,
землю свою і свій народ.
Пливуть роки, тисячоліття,
і всім замислитись пора -
чому існують лихоліття,
не зника лихо і біда.
Чому існує лицемірство,
лінивість, злість і пустота,
нечесність, зради і коварство,
знущання, рабство і війна.
Багато ми в житті добились,
і досягли значний прогрес,
і атом вже ми підкорили,
злетіли в космос, до небес.
Для чого ж нам сучасна зброя,
і страшні вибухи від бомб?
Краще зробити для народу
доступні ліки від хвороб...
Нам берегти треба природу,
і не чекати нагород,
шанувать мову і свободу,
землю свою і свій народ...
Я розумію, не на часі,
про це нагадувать мені,
бо там на сході, на Донбасі,
гинуть ще люди на війні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618376
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.11.2015
автор: геометрія