Етюд з натури


Дощ  за  вікнами  пише  музику
Вітер  жалібно  завиває…
Не  позаздриш  мокрому  Тузику
І  тому,  хто    когось  чекає.

Листя  падає  жовтими  зорями,
Покружлявши  танго  прощальне.
У  калюжах  висвічує  золотом
Ліхтаря  проміння  сусальне.

Я  вже  знаю,  що  буде  сказано,
Я  вже  бачу  їх  поцілунки,
Що  зав’яжеться  –буде  зав’язано.
Кроки  тишу  лякають  лунко.

І  біжать  парасольки  за  Тузиком,
Що  щасливо  хвостом  виляє.
Дощ  натхненно  так  пише  музику
І  натхненно  сліди  змиває…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2015
автор: Ніна Третяк