Нам було все любо - миле,
Диво - дивний білий світ.
Ми по полю знов ходили
Чарував нас маків цвіт.
Чисте небо синє - синє
Відбивалося в очах,
Пісня поля нас кружила
На любовних парусах.
А навколо любо - мило
Зеленіло все й цвіло,
Звуки літа полонили...
Жаль... Давно все це було.
Все було тоді казкове,-
Степ і поле, небо й час.
І незвідано чудове
Все дивилося на нас.
Там кульбабка розпушилась
Парашутиком чудним,
Рута - м'ята загордилась
Своїм плетивом густим.
А там далі - конюшина
Колоски в вись підняла
І травичка шовкрвиста,-
Все це літечка права:
Зеленіть і квітувати,
Щось народжувать нове,..
Щирість й вірність зберігати,-
Це ж - князівство золоте.
Відчувати щедрість поля,
Різнобарв'я чарівне...
І права були, і воля-
Літо - літечко святе...
Та злетіло швидко літо,
Поле, квіти й диво - світ,
Відійшло усе, що квітло,
Загубився маків цвіт...
Де ж тепер те літо й поле?
Кому грає маків цвіт?..
Розвели нас наші долі
В незбагнений інший світ.
Та у пам'яті лишились -
Поле, трави, маків цвіт.
І стежки, де ми ходили,
Й диво - дивний білий світ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617844
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 02.11.2015
автор: геометрія