**********
1.Щодуху дме невпинний вітер,
Вісником смутку став, біди.
Залишилися сиротами діти,
Бо на війні загинули батьки.
2.Не просто гинуть: гинуть брат за брата,
І не для слави, а для спільної мети.
На наших землях не буде ворог панувати,
Через сотні трупів доведеться нам пройти.
3.Страшну ціну ми платимо за волю,
Небесний дар втрачаємо – життя.
Готові ми пожертвувати кров’ю.
Й ніколи ми не підем в забуття.
4.Завжди за справедливість ми боролись,
Бажаєм панувати на своїй землі.
Й так серце крається – нас знову розкололи,
Та разом наші береги.
5.Дідусь Дніпро стікає кров’ю,
Чужинця й сина свого.
Бійці кричать: «Вперед! До бою!
За неньку - Україну! За народ!
6.За тих, кого не повернути!
Бо куля ворога позбавила життя!
За тих, кого не сміємо забути!
Й за тих, хто вірить в перемогу до кінця!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617692
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.11.2015
автор: Марина Бойківчанка