більше біль ромашки білої
не збиратиму тобі -
очі більмами забілюють
сльози-роси у журбі.
пелюстків не залишилося,
рознесли вітри в світи...
що гадалось - відлюбилося
в жовтім згустку самоти.
в жовтім колі божевільному
стрілися розлуки всі...
біла сіль ромашки білої
сивим пасмом по косі...
© 03-08-2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=61766
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.03.2008
автор: drillinger