Маленька дівчинка зіщулилась в душі

Маленька  дівчинка  зіщулилась  в  душі,
Плаче  без  сліз,  тужить  у  безголоссі.
Вінок  з  років  вплітає  осінь  в  золот-дні,
А  вітер  гладить  сивину  в  волоссі.

Безглуздість  втрат  не  вернеш  знову  по  весні,
Печуть  вогнем  в  знекровленому  тілі.
Минулі  почуття,  ніби,  згаслі  зірки:
Обвуглені,  знімілі  і  безкрилі.

Поглине  кругла  вирва  нездійсненність  мрій,
Засмокче  їх  та  понесе  у  зиму.
Прошу  лиш  серце:"В  сум’ятті  не  кам’яній,
Хоч  часорух  вперед  й  немає  спину".

01.11.15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2015
автор: Валентина Ланевич