Життя не буває багато,
Років вже немало мені,
Тому й поспішаю писати:
Вірші і казки, і пісні.
Усе в мене є, слава Богу,-
Живу у будинку своїм,
Криниця побіля порогу,
І квіти в садочку моїм.
Онуки хороші і діти,
(Хоча і живуть у містах),
Для мене вони, ніби квіти,-
У мріях, думках і у снах.
І друзі є вірні у мене,
(Хоч рідко стрічаємось ми),
Ведем телефонні розмови,
Себе відчуваєм людьми.
Життя не буває багато,-
Цю мудрість хай кожний збагне,
І хочу я ще нагадати,-
Життя нам дається одне.
Це треба усім пам'ятати,
І суть не згубити в путі,
Нащадкам хоч щось передати,
Й поставити крапку над "і"!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617598
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 01.11.2015
автор: геометрія