Загубилися дні,десь насподі пече,
Хмарна тінь за вікном, мов тягар на плече.
Перекиданий безліч разів календар,
Прохолодою сипле на тліючий жар.
Ми удвох : тінь і я (без орбіт чи планет?)
Зазираємо в скло врізнобіч, як в планшет,
Та,розгугливши простір, не бачимо хід,
Лиш брунатий дозрілий каштановий плід,
Що ховає в собі парасолі,плащі,
Дим туману, пропахлі грибами дощі…
Я -і тінь за вікном. Час загублений ким?
Восени кожен з нас,хоч на час,пілігрим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.10.2015
автор: Стяг