Мій осінній ранок

                         Сьогодні  я  рано  -  ранесенько  встала,
                         Умилась,  вдягнулась  надвір  почвалала.
                         Усе  обдивилась  в  дворі  і  навколо,
                         Було  дуже  тихо,  спокійно  й  чудово.
                         Зненацька  повіяв  сухий  вітровій,
                         І  листя  з  дерев  мені  впало  до  ніг.
                         Я  радо  те  листя  у  руки  взяла,..
                         Це  осінь  до  мене  і  в  сад  мій  прийшла.
                         Листочки  упали  із  клена  до  мене,
                           А  яблуні  й  груші  в  садку  ще  зелені.
                           До  неба  ще  тягнеться  листя  тополі,
                           Малина  схилилась  в  зажурі  додолу.
                           Ялина  зоріє  в  ранковій  красі,
                           Калина  вже  вмилась  в  досвітній  росі,
                           А  осінь  для  мене  співала  пісні,
                           Мені  стало  добре,  як  в  гарному  сні.
                           І  я  посміхнулась,  і  далі  пішла,
                           Це  ж  осінь  до  мене  надовго  прийшла...
                           Надіюсь,  що  осінь  мені  допоможе-
                           Здолать  негаразди  і  все  що  негоже...
                           Був  настрій  у  мене  осінній  чудовий,
                           Садочком  ходила  з  охотою,  довго.
                           Мені  посміхались  кущі  і  дерева,
                           Я  з  радістю  очі  підняла  до  неба...
                           Навколо  літали  маленькі  листочки,
                           І  сипались  з  квітів  живі  пелюсточки.
                           Сосна  розчесала  кучмастії    віти,
                           Жоржини  схилились,  сумують  за  літом...
                           І  якось  так  швидко  розтанув  світанок,
                           Вже  й  котик-муркотик  усівся  на  ганок.
                           Тріпочуть  дрібненькі  листочки  осики,
                           І  линуть  із  саду  осінні  музики.
                           З-за  обрію  сонце  тихенько  з'явилось,
                           Довкілля  красою  усе  обновилось,
                           І  ранок  змінився  на  сонячний  день,
                           Знов  линули  звуки  осінній  пісень.
                           Отак  я  садочком  осіннім  ходила,
                             Поповнила  сили,  себе  відновила.
                             А  потім  я  квіти  свої  розглядала,
                             Я  з  ними,  як  з  дітками,  порозмовляла,
                             Вони  мене  слухали  дуже  уважно,
                             Були  і  задумані,  й  тихі,  й  поважні.
                             Тоді  я  вернулася  знову  до  хати,
                             Сніданок  для  себе  й  кота  готувати...
                             Отак  і  закінчивсь  осінній  мій  ранок,
                             Чудовий  і  гарний,  як  диво-  серпанок...

           

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616901
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.10.2015
автор: геометрія